ОПЕРАТИВНА ІНФОРМАЦІЯ (за матеріалами преси й інтернет-версіями друкованих ЗМІ)
01.07.2022
Зміст:
(Натисніть на заголовок для переходу на текст)
Загальні питання
Вшанування пам’яті
Деколонізація, декомунізація, дерусифікація
Регіональна культурна політика
Голос України. – 2022. – 30 черв. Волинь: Культура залишається надійним щитом нації. – Якименко М.
Благодійність. Меценатство. Волонтерство
Голос України. – 2022. – 1 лип. Буковина: Музиканти теж працюють на Перемогу. – Сулима С.
Креативні індустрії
Театр
День. – 2022. – 30 черв. Андрій Мацяк: «Глядач хоче відпочити». – Козирєва Т.
Музика
Голос України. – 2022. – 30 черв. Полтавщина: У тилу надихають на позитив. – Неїжмак В.
Візуальні мистецтва
Кіномистецтво. Кінопрокат
Література
Музейна справа
Вечірній Київ. – 2022. – 30 черв. Музей Шевченка у Києві відкриває основну експозицію. – Катаєва М.
Охорона культурної спадщини
Україна молода. – 2022. – 30 черв. ЮНЕСКО розгляне досьє про український борщ. – Черкасець О.
Релігія
Міжнародне співробітництво
Загальні питання
Зустріч з ряду історичних (У Львові перебували міністри культури країн ЄС та України). – Козирєва Т.
Інформацію про приїзд до Львова високих гостей оприлюднив на своїй ФБ-сторінці львівський міський голова. «Міністри підписали «Львівську декларацію» про наміри долучитись до відбудови України і підтримувати культурні ініціативи. Я закликав посадовців допомогти Національній академії мистецтв, яка сьогодні приймає на навчання студентів з усієї країни. А також у будівництві школи мистецтв на вул. Личаківській…». Не оминув увагою події, яка відбулася у Львівській національній опері імені Соломії Крушельницької, й міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко. Прочитати допис міністра культури та інформаційної політики України можна тут. Докладно:
https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/zustrich-z-ryadu-istorychnyh
Новое время. – 2022. – 30 черв.
«Навмисно мілітаристський лексикон». Український інститут відреагував на скандальне інтерв'ю директора російського Ермітажу. – Інф.
Український інститут опублікував офіційну заяву у відповідь на скандальне інтерв’ю директора російського Ермітажу Михайла Піотровського, в якому він, зокрема, назвав війну «самоствердженням нації», а російські виставки за кордоном – «свого роду спецоперацією». «22 червня 2022 року російське видання «Российская газета» опублікувало оригінальне інтерв’ю російською та англійською мовами з Михайлом Піотровським, директором музею «Ермітаж» у Санкт-Петербурзі. У серії обурливих заяв він виступив як відвертий прихильник невиправданої російської війни проти України, що призвела до десятків тисяч жертв. Для цього директора музею принцип «Inter Armae, Tacent Musae» – це нісенітниця: «Коли гармати говорять, музи не можуть мовчати. Навпаки, вони повинні говорити вголос [цитата Піотровського]», – йдеться у заяві. «Використовуючи навмисно мілітаристський лексикон, Піотровський трактує культуру як зброю. … У цьому прочитанні культурна присутність Росії за кордоном розглядається як інструмент для культурного панування», – підкреслили в Українському інституті. Докладно:
Вшанування пам’яті
Україна молода. – 2022. – 30 черв.
«Немає таїни таланту, є таїна любові». У Києві пошанували Григора Тютюнника меморіальною дошкою на будинку. – Самченко В.
Меморіальну дошку на будинку на Печерську, де письменник мешкав останні 13 років, планували відкрити до 90-ліття Григора Тютюнника минулого 5 грудня, утім через фінансові моменти не встигли. Її автором став художник Микола Білик. Текст біля портретного зображення він написав оригінальним шрифтом Василя Чабаника «Рутенія». Меморіальна дошка виготовлена за кошти доброчинців, вагомий внесок – Віталія Скоцика, який упродовж шести років опікується організацією Всеукраїнського літературного конкурсу імені Григора Тютюнника, який започатковували разом з Іваном Драчем. Докладно:
https://umoloda.kyiv.ua/number/3810/164/167476/
Деколонізація, декомунізація, дерусифікація
Відтепер – Кардинала Гузара, Героїв Маріуполя та Ірини Калинець (У Львові перейменували 8 вулиць). – Козирєва Т.
30 червня на сесії Львівської міської ради переназвали перші вісім вулиць, які підлягають дерусифікації. Тепер у місті будуть вулиці Кардинала Гузара (замість вул. Л. Толстого), Ірини Калинець (замість вул. К. Брюллова), Героїв Маріуполя (замість вул. П. Козланюка), Гостомельська (замість вул. Дагестанської), Шумлянських (замість вул. І. Сєчєнова), Чорнобаївська (замість вул. Чуваської), Херсонська (замість вул. М. Кибальчича) та загиблого на фронті Юрія Руфа (замість вул. М. Некрасова). При перейменуванні вулиць бралася до уваги й думка громади. Загалом у Львівській територіальній громаді дерусифікують 53 вулиці, названі на честь російських діячів чи мають назви, що асоціюються з російською імперією, росією чи радянською пропагандою. Докладно:
Регіональна культурна політика
Голос України. – 2022. – 30 черв.
Волинь: Культура залишається надійним щитом нації. – Якименко М.
Видання пропонує розмову з начальником управління культури, молоді, спорту та туризму Ковельського міськвиконкому Андрієм Мигулею. Він розповів про те, що з перших днів повномасштабної війни бібліотеки, будинки культури, спортивні споруди стали великими гуманітарними центрами; про те, що і в часи війни варто влаштовувати свята, зокрема він наголосив на проведенні благодійних концертів, під час яких збирали кошти для ЗСУ; про інші заходи у закладах культури; про роботу з переселенцями. Докладно:
http://www.golos.com.ua/article/361882
Благодійність. Меценатство. Волонтерство
Голос України. – 2022. – 1 лип.
Буковина: Музиканти теж працюють на Перемогу. – Сулима С.
Симфонічний оркестр Чернівецької обласної філармонії імені Дмитра Гнатюка дав низку концертів у Німеччині. Музиканти на чолі з диригентом Йосипом Созанським виступили у Франкфурті-на-Майні та Дюссельдорфі... Зібрані під час виступів кошти скерують на допомогу українцям. Оркестр повіз за кордон програму з творами чотирьох українських композиторів – Бориса Лятошинського, Євгена Станковича, Мар’яна Кузана, Лева Колодуба. Докладно:
http://www.golos.com.ua/news/164576
Вечірній Київ. – 2022. – 1 лип.
У столиці влаштують благодійний показ фільму про репресії вірян. – Катаєва М.
Український фільму «Вірити» розповідає про репресії комуністичної влади проти вірян та священників в Україні з приходом більшовизму. Події стрічки розгортаються на Вінниччині. Сеанс – у кінотеатрі «Ліра». Охочі мають змогу благодійними внесками підтримати «Мистецький український рух», який заснувала київська актриса Марина Кошкіна. Докладно:
https://vechirniy.kyiv.ua/news/68422/
Креативні індустрії
Голос України. – 2022. – 1 лип.
Івано-Франківщина: Косівська мальована кераміка відновлена для Перемоги. – Стражник Л.
Косівська регіональна організація Національної спілки художників України отримала обладнання для нового керамічного цеху. За інформацією Міністерства культури та інформаційної політики України, це дасть змогу відновити повноцінний технологічний процес виробництва косівської мальованої кераміки – традиції, що визнана на рівні ЮНЕСКО. Тепер буде можливість виготовляти традиційні кахлі та облицювальну плитку. «Співпраця міністерства, Офісу з розвитку креативних індустрій, партнерів дала змогу відновити виробничу спроможність косівської кераміки. Тепер українські майстри продовжать працювати й експортувати свої вироби. Адже креативні індустрії в часи війни – це не лише спосіб показати світу сміливість та оригінальність української культури, а й підтримка армії та економіки…», – зазначила заступниця міністра культури та інформаційної політики Лариса Петасюк. Докладно:
http://www.golos.com.ua/news/164608
Театр
Український інститут започаткував цифрову бібліотеку перекладів сучасної драми. – Інф.
Український інститут запустив бібліотеку Ukrainian Drama Translations для поширення української сучасної п’єси в світі. Сайт допоможе іноземним режисерам та продюсерам знайти якісні переклади українських п’єс та корисні контакти правовласників для постановок у різних куточках світу. Бібліотека має відкриту структуру та передбачає постійне оновлення фондів. Якість перекладів перед розміщенням на сайті оцінює професійна експертна рада. Бібліотеку започатковано Українським інститутом у партнерстві з Worldwide Readings Project та Birkbeck Center for Contemporary Theater, її основу сформовано з фондів глобальної ініціативи Worldwide Readings Project та програми Українського інституту Transmission.ua: drama on the move. Сайт створений за фінансової підтримки International Relief Fund МЗС Німеччини та Goethe-Institut в Україні в межах проєкту «Театральні вікна. Work in progress», що реалізує ГО «Театр на Жуках», координаційним партнером є платформа Укрдрамахаб. Докладно:
Василь Вовкун: «Українізуймо творчий процес створення опер і балетів». – Козирєва Т.
Видання пропонує розмову з генеральним директором – художнім керівником Львівського національного театру опери і балету імені Соломії Крушельницької – Василем Вовкуном. Він зазначив, що закінчила сезон Львівська опера 19 червня – однією із найвідоміших опер італійського композитора Джакомо Пуччіні «Богема». Її заплановано оновити і для цього є контракт з Італією, з одним із найпрестижніших фестивалів – Пуччіні (Festival Puccini заснований 1930 року, проводиться щоліта у Великому театрі просто неба в Торре дель Лаго провінції Лукка). Також Василь Вовкун каже, що переконав дирекцію і президента фестивалю присвятити цьогорічну подію Соломії Крушельницькій, 150-річчя від дня народження якої відзначатимуть поточного року. А ще каже, що планується до восьми вистав в Італії з повним виїздом оркестру, хору, солістів. Буде і балет зайнятий, і технічні служби. Також у розмові йшлося про те, як відзначатимуть ювілей патронеси театру саме у Львівській національній опері і в музеї Соломії Крушельницької; про те, що вдалося зробити цього театрального сезону і про плани на наступний. Згадали у розмові й про те, чи варто нині ставити й виконувати твори класиків російської музики та про українізацію творчого процесу створення опер і балетів. З приводу російської музики Василь Вовкун зауважив: «Думаю, що питання про твори класиків російської музики – неоднозначне. Я не хочу брехати перед собою, і колегам про це сказав. Будь-який театр повернеться до «Лебединого озера». Але не зараз. Зараз справді треба витримати паузу. Для переосмислення. Пауза – це і про акторів на сцені, і про зал…». Також Василь Вовкун розповів про міжнародну співпрацю Львівської опери тощо. Докладно:
Андрій Мацяк: «Глядач хоче відпочити». – Козирєва Т.
Видання пропонує розмову з генеральним директором – художнім керівником Національного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької Андрієм Мацяком. Він розповів про те, що з початком повномасштабного вторгнення росії театр Заньковецької призупинив господарську діяльність; про те, що почали актори виходити на сцену на початку квітня (скороченим складом і з обмеженим репертуаром); чи пішла публіка у театр після перерви і яка це публіка; чи весь репертуар можуть нині грати; про плани на майбутнє та про вистави в роботі. Також у розмові йшлося про те, що у театрі досі вільна посада головного режисера та чи займаються сьогодні цим питанням; про те, чи повинна змінюватися в часі війни (та й опісля неї) репертуарна політика тощо. Докладно:
https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/andriy-macyak-glyadach-hoche-vidpochyty
Музика
Дзеркало тижня. Україна. – 2022. – 30 черв.
Київський симфонічний оркестр виступив на саміті НАТО. – Інф.
Київський симфонічний оркестр виступив для президентів усіх країн НАТО у Мадриді, де проходив саміт Альянсу. Про це йдеться у повідомленні Міністерства культури та інформаційної політики України. Це другий оркестр в історії, який запросили виступати на заході НАТО такого рівня. Тут представили програму, яка складалась із Симфонії №1 Максима Березовського та «Мелодії» Мирослава Скорика. Докладно:
https://zn.ua/ukr/CULTURE/kijivskij-simfonichnij-orkestr-vistupiv-na-samiti-nato.html
Для підняття бойового духу і на добру згадку (Знаменитий львівський хор, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, розпочав новий проєкт «Друзі з фронту»). – Козирєва Т.
Національна академічна чоловіча хорова капела «Дударик» презентувала першу пісню у рамках нового проєкту «Друзі з фронту». За словами керівника капели, диригента і композитора Дмитра Кацала, військовослужбовець-дударик Орест Рись, перебуваючи на реабілітації у Львові, навідався до хористів із пропозицією записати одну із пісень – для підняття бойового духу і на добру згадку. Обрали гімн куреню «Залізної Остроги» УСС. Вже є перші відгуки на новий проєкт «Дударика». Докладно:
https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/dlya-pidnyattya-boyovogo-duhu-i-na-dobru-zgadku
Новое время. – 2022. – 30 черв.
Прем’єра пісні «Триматись своїх». Лідер Pianoбой Дмитро Шуров розповів, що у перші місяці війни не міг навіть думати про музику. – Інф.
Гурт Pianoбой представив свою першу пісню «Тримайся своїх» від початку війни Росії проти України. Весь цей час лідер гурту Дмитро Шуров із колегами займався волонтерством, нині виступає з благодійними концертами в Європі, мета яких зібрати гроші на допомогу Україні. Представляючи пісню музикант поділився, що у перший місяць війни він навіть думати не міг про музику. Докладно:
«Моя особиста музична історія війни». Monatik випустив мініальбом ART Оборона. – Інф.
До нього увійшли дев’ять треків, написаних за час війни: з них сім – українською та дві російською, включаючи вже відомий «Молчунам». Докладно:
Україна молода. – 2022. – 30 черв.
Співана антологія: пісні житомирянина Івана Сльоти линуть світом інтернету. – Копоть І., кандидат мистецтвознавства, директорка народного музею Бориса Лятошинського
У червні підбито підсумки ІV Всеукраїнського фестивалю-конкурсу імені Івана Сльоти в номінаціях «Хори», «Вокальні ансамблі» та «Художнє слово». Проєкт відбувався в особливих умовах – учасники, а це понад три десятки хорів і ансамблів та стільки ж читців із багатьох областей України, а також окремі виконавці, які виїхали у Польщу, Німеччину, Чехію, не змогли прибути до Житомира, а тому надіслали записи виконання пісень і віршів Івана Сльоти. Прослуховування матеріалів змусило членів журі шукати критерії для оцінювання, адже через об’єктивні обставини записи були різної технічної якості. Вирішили залишити їх в інтернеті як зразки виконавської інтерпретації, створивши своєрідну «Антологію виконання творів Івана Сльоти». Відтепер і музиканти-практики, і науковці матимуть змогу звертатися до записів на створеному You Tube каналі «Фестиваль-конкурс імені Івана Сльоти». Докладно:
https://umoloda.kyiv.ua/number/3810/164/167478/
Голос України. – 2022. – 30 черв.
Полтавщина: У тилу надихають на позитив. – Неїжмак В.
У Миргороді влаштували виступи військового оркестру Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України. Особливо проникливим і близьким миргородцям став виступ заступника начальника оркестру підполковника Івана Шерстюка. Він під гітару виконав свою пісню «Привид», яку присвятив нашим військовим льотчикам. Докладно:
http://www.golos.com.ua/article/361883
Візуальні мистецтва
«А ми тую славу збережемо» (У Музеї Однієї Вулиці представляють історичні та батальні полотна Миколи Данченка). – Інф.
1 липня 2022 року в Музеї однієї вулиці відкривається нова виставка «А ми тую славу збережемо», на якій будуть представлені історичні та батальні полотна українського художника Миколи Данченка, автора картини «Конотопська битва». Сам митець передчасно пішов з життя в січні цього року. Виставка працюватиме до кінця осені. Докладно:
https://day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/my-tuyu-slavu-zberezhemo
Новое время. – 2022. – 30 черв.
«Росія ухвалила рішення про розпад». Художник Максим Мошковський відреагував на втечу окупантів з острова Зміїний. – Інф.
Український художник-ілюстратор Максим Мошковський реагує малюнками на події війни Росії проти України. Темою нового малюнка стала втеча росіян із острова Зміїний. Докладно:
Кіномистецтво. Кінопрокат
Україна молода. – 2022. – 30 черв.
Фільм Володимира Тихого «День українського добровольця» отримав спецвідзнаку на Sheffield Doc/Fest. – Черкасець О.
Програмна директорка Docudays UA Вікторія Лещенко та членкиня Відбіркової ради Docudays UA Дарія Бассель представили українське кіно на Sheffield Doc/Fest. Повнометражний документальний фільм «День українського добровольця», кінорежисером якого є Володимир Тихий, привернув увагу журі з-поміж інших українських фільмів на кінофестивалі Sheffield Doc/Fest у Великій Британії і був відзначений премією. Загалом на фестивалі у Великій Британії було представлено 4 фільми з національного конкурсу Docudays UA-2022: «Плай» режисерки Єви Джішіашвілі, «Між небом та горами» режисера Дмитра Грешка, «Привоз» режисерки Єви Нейман та «Нескінченність за Флоріаном» режисера Олексія Радинського. А також стрічку, яка мала стати фільмом-відкриттям 19 Docudays UA – «Терикони» режисера Тараса Томенка – та короткий метр Андрія Бондаренка та Миро Клочка «Мир та спокій», знятий протягом перших двох тижнів повномасштабної війни проти України. Докладно:
https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/167525/
Урядовий кур’єр. – 2022. – 30 черв.
До програми кінофестивалю в Естонії потрапили п’ять українських фільмів. – Інф.
На 36-му Пярнуському міжнародному фестивалі документального й антропологічного кіно, який триває цього тижня в естонському місті Пярну, широко представлені українські митці. Фестиваль відкрили на початку тижня двома українськими стрічками – «Земля» Олександра Довженка (1930) й «Казка про Коника» Уляни Осовської та Дениса Страшного. У вівторок показали документально-анімаційну картину «Це просто космос» Світли Магди й стрічку «Нескінченність за Флоріаном» Олексія Радинського, філософські роздуми про легендарного київського архітектора Флоріана Юр’єва. 1 липня у фестивальний «Студентський день» продемонструють стрічку «Родима пляма» Марії Шевченко. Фестиваль триватиме до 2 липня, тоді ж й нагородять й лауреатів та переможців. Докладно:
https://ukurier.gov.ua/uk/news/do-programi-kinofestivalyu-v-estoniyi-potrapili-py/
Література
Україна молода. – 2022. – 30 черв.
Письменник і музикант Сергій Жадан став лауреатом Премії миру німецької книжкової торгівлі. – Черкасець О.
Лауреатом цьогорічної Премії миру від німецьких книговидавців став український письменник, поет, перекладач і музикант Сергій Жадан. Церемонія вручення премії відбудеться 23 жовтня 2022 року у Франкфурті. Вона присуджується з 1950 року, розмір винагороди становить 25 тисяч євро. Український автор подякував німецьким друзям за премію і наголосив на важливості присутності України в німецькому інформаційному просторі. Докладно:
https://umoloda.kyiv.ua/number/0/164/167453/
Новое время. – 2022. – 30 черв.
«Підтримує нас». Сергій Жадан поговорив по Zoom з Маріо Варгасом Льосою. – Інф.
Український письменник, поет, радіоведучий, музикант Сергій Жадан поспілкувався по відеозв'язку з перуанським письменником Маріо Варгасом Льосою. У розмові йшлося про російсько-українську війну, про ситуацію на Сході, про українську мову, про український контекст у сьогоднішньому світі. Докладно:
https://nv.ua/ukr/art/zhadan-pogovoriv-po-zoom-z-mario-vargasom-losoyu-50253317.html
Музейна справа
Україна молода. – 2022. – 30 черв. Подорож у добу Мазепи: скарбницю Національного музею історії України привідкриють для відвідувачів. – Міщенко Т.; Вечірній Київ. – 2022. – 30 черв. У Лаврі показали речі Івана Мазепи та його сучасників. – Марків Н.
На території Києво-Печерської лаври, в Скарбниці Національного музею історії України, для відвідування з 29 червня відкрито виставку «Європейська Україна. Доба Мазепи». Оглянути унікальні експонати в період дії воєнного стану можливо лише у складі екскурсійних груп, які формуються щогодини у визначені дні – з середи по неділю. Куратори через представлені артефакти сфокусували увагу на культурі, освіті та політичних поглядах української еліти доби козацької держави – Гетьманщини. Експонати зі своїх зібрань надали й Національний заповідник «Києво-Печерська лавра», Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського НАН України, Центральний державний історичний архів України. Докладно:
https://umoloda.kyiv.ua/number/3810/164/167477/
https://vechirniy.kyiv.ua/news/68413/
Вечірній Київ. – 2022. – 30 черв.
Музей Шевченка у Києві відкриває основну експозицію. – Катаєва М.
Вже з 1 липня відвідувачів запрошують до основної експозиції Національного музею Тараса Шевченка. Також 1 липня для відвідувачів відчиняється Меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка («Хата на Пріорці»). З 1 по 15 липня у музеї покажуть виставку «Великий космос маленької Татарки», яку відкрили ще до війни. На ній представлені фотоколажі художниці Боровікової Марини. 2 липня з нагоди відкриття «Хата на Пріорці» запрошує на концерт фортепіанної української музики. В програмі – твори Михайла Вериківського, Богдана Веселовського, Дезидерія Задори, Антона Кармазіна, Дмитра Калюжного та ін. Докладно:
https://vechirniy.kyiv.ua/news/68382/
Охорона культурної спадщини
Україна молода. – 2022. – 30 черв.
ЮНЕСКО розгляне досьє про український борщ. – Черкасець О.
Український борщ, як нематеріальну культурну спадщину, яка потребує термінової охорони, можуть внести до списку ЮНЕСКО уже 1 липня. Про це повідомляє перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова у Фейсбуці. За її словами, у березні минулого року Міністерство закордонних справ України внесло на розгляд ЮНЕСКО досьє щодо включення до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства українського елементу «Культура приготування українського борщу», підготовлене експертами Мариною Соботюк, Євгеном Клопотенком і Міністерством культури та інформаційної політики. За правилами ЮНЕСКО, номінація була включена у чергу на розгляд у 2023 році. За її словами, це безпрецедентна практика для ЮНЕСКО, коли номінація, яка включена до черги Репрезентативного списку, розглядатиметься у надтерміновому порядку і буде включена до іншого списку організації. У цьому процесі важливу роль відіграло Постійне представництво України при ЮНЕСКО: забезпечило необхідний супровід номінаційного досьє, його просування та підтримку з боку інших країн, а також ініціювало прискорення розгляду. Докладно:
https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/167513/
Дзеркало тижня. Україна. – 2022. – 1 лип.
Google Arts & Culture матиме окремий розділ про культурну спадщину України. – Інф.
У Google Arts & Culture з’явиться окремий розділ про культурну спадщину України. Унікальність цієї платформи в тому, що поціновувач візуальної культури може влаштувати собі онлайн-екскурсію культовими галереями світу та переглянути колекції творів, які залишили свій відбиток в історії, йдеться на сайті українського відомства. «Співпраця МКІП та Google у питаннях цифровізації та збереження культурної спадщини гарний – приклад формату бізнесово-державного партнерства», – прокоментувала Анастасія Бондар, яка й провела присвячену цьому питанню зустріч з очільником згаданого проєкту Лореном Гаво. Докладно:
Вечірній Київ. – 2022. – 1 лип.
Реставрація Андріївської церкви отримала престижну європейську премію. – Катаєва М.
Європейська комісія та Європа Ностра оголосили переможців премії European Heritage Awards / Europa Nostra Awards 2022 року, що фінансується програмою ЄС «Креативна Європа». Цього року, коли відзначається 20-та річниця найпрестижніших європейських нагород у сфері культурної спадщини, були нагороджені 30 видатних досягнень у галузі спадщини з 18 європейських країн у п’яти категоріях. У категорії «Охорона культурної спадщини та її адаптивне повторне використання» перемогла Андріївська церква у Києві. Докладно:
https://vechirniy.kyiv.ua/news/68421/
Релігія
Новое время. – 2022. – 30 черв. У Львові заборонили діяльність УПЦ МП. – Інф.; Україна молода. – 2022. – 30 черв. Мерія Львова заборонила діяльність Московського патріархату. – Черкасець О.
30 червня у Львові заборонили діяльність Української православної церкви Московського патріархату. Таке рішення було ухвалено на засіданні Львівської міськради. Докладно:
https://nv.ua/ukr/ukraine/events/upc-mp-zaboronili-u-lvovi-podrobici-novini-ukrajini-50253378.html
https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/167518/
Міжнародне співробітництво
Ліванські митці за мир в Україні! (У Бейруті представили благодійний проєкт). – Біла А.
27 червня у столиці Лівану Бейруті відбулася презентація благодійного проєкту «Ліванські митці за мир», в якому взяли участь 20 ліванських художників. Його мета – зібрати кошти для допомоги українським дітям, які постраждали через війну росії проти України. Зокрема це ліванські художники Афаф Садер, Адхам Алдімашкі, Жорж Матар, Хусейн Хусейн, Джозер Фалугі, Магда Шаабан, Маха Абу Шакра, Мустафа Обеід, Сурайя Халаль, Йоланда Науфаль, Ріта Жемайель, Максім К, Таміна Сааде, Маха Шехаде, Марія Рамадан, Софія Рамадан, Лада Рамадан, скульптори Набіль Вегбе та П’єр Карам, а також українсько-ліванська мисткиня Наталія Дзядик-Хабіб. Попри складну логістику, до проєкту долучилося й двоє українських митців. Це Ірина Сушельницька та Михайло Горловий. Головними партнерами проєкту стали Посольство України в Лівані, Українська громада у Лівані та мистецька галерея Exode. Загалом на аукціоні було виставлено 23 полотна та 4 скульптури. У перший вечір вдалося зібрати близько 4000 доларів. Ці кошти призначені для сиротинця з Харкова, який був повністю зруйнований, а діти змушені переїхати на захід України. Докладно:
https://day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/livanski-mytci-za-myr-v-ukrayini
Випуск підготувала Рудіч О. А,
завідувач сектору оперативного інформування
та розповсюдження інформації Інформцентру з питань культури та мистецтва;
тел.: 425-23-26
електронна адреса: infocenter@nplu.org
