Цукровий діабет загрожує майбутнім поколінням. Що варто знати?
Цукровий діабет загрожує майбутнім поколінням. Що варто знати?
14 листопада – Всесвітній День боротьби з діабетом
Проголошення ООН 14 листопада Всесвітнім Днем Діабету віднесло цю недугу до статусу першого хронічного захворювання, яке визнали глобальною проблемою. Вперше Уряди всіх країн світу визнали, що діабет становить для людства не меншу загрозу, аніж СНІД, туберкульоз чи малярія. Недостатня поінформованість про цю хворобу ставить під загрозу майбутні покоління. Адже за прогнозами ВООЗ до 2030 року 70% людей планети помиратимуть саме від неінфекційних хронічних захворювань. Україна стала першою країною, яка забезпечила щорічне проведення Всесвітнього Дня Діабету на державному рівні.
Цукровий діабет – це хронічне захворювання, що з’являється внаслідок нестачі в організмі інсуліну або зниження чутливості тканин організму до інсуліну. Діабет спричиняє вкрай високий ризик розвитку інвалідизуючих мікросудинних ускладнень.
В останні десятиріччя у світі різко зростає захворюваність на цукровий діабет. За даними міжнародної діабетичної федерації, близько 300 мільйонів людей на планеті страждають на цукровий діабет.
На Полтавщині станом на 1 січня 2019 року було зареєстровано 50798 випадків цукрового діабету. Отримують інсулін 8800 людей.
Цукровий діабет – це порушення обміну речовин, що характеризується постійною гіперглікемією з розладами вуглеводного, жирового і білкового метаболізму внаслідок дефектів секреції інсуліну, дії інсуліну або їх поєднання. Якщо ЦД першого типу виникає внаслідок повної відсутності ендогенної продукції інсуліну підшлунковою залозою, то причиною ЦД другого типу є підвищення глікемії через генетичну схильність, надмірне харчування, малорухливий спосіб життя, збільшення маси тіла з розвитком вісцерального ожиріння. Зазвичай діагноз ЦД виставляли на підставі виражених симптомів, зумовлених гіперглікемією, але протягом останніх десятиліть акцент зміщується на необхідність встановлення найбільш ранніх (асимптоматичних) стадій порушень вуглеводного обміну.
Це тяжке прогресуюче захворювання спричиняє вкрай високий ризик розвитку інвалідизуючих мікросудинних і кардіоваскулярних ускладнень. Воно призводить до ураження зору (ретинопатії), порушень функціонального стану нирок (нефропатії), нейропатії, ампутації нижніх кінцівок та інших тяжких ускладнень.
Діагностичні критерії ЦД, запропоновані ВООЗ у 1999 році, ґрунтуються на визначенні глікемії як натще, так і через 2 години після їжі, та проведення глюкозотолерантного тесту.
Концентрація глюкози крові при цукровому діабеті натще становить ≥6,7 ммоль, через 2 години після навантаження глюкозою ≥11,1 ммоль). Порушення толерантності до глюкози (капілярна кров) натще ≤ 6,7 ; через 2 год. після навантаження глюкозою ≥ 7,8 і <11,1.
Порушення глікемії натще: 5,6 ммоль < 6,1 ммоль; через 2 години < 7,8 ммоль. У здорових людей натще ≤ 5,5 ммоль/л (капілярна кров), через 2 год. після навантаження ≤ 7,8 ммоль/л.
Визначення глікозильованого гемоглобіну (НвА1С) вважається критерієм метаболічного контролю і ефективності досягнення нормалізації вуглеводного обміну. Фактично це узагальнений короткий звіт про рівні глюкози крові протягом попередніх 6-8 тижнів. Цей показник вказує на середні значення глікемії.
Останніми роками сталися значні зміни у веденні контролю компенсації ЦД, тактики призначення пероральної цукрознижуючої терапії та інсулінотерапії. Істотного значення набуває самоконтроль хворим свого стану.
Основними принципами лікування ЦД є:
- дієтотерапія;
- фізичне навантаження;
- пероральні цукрознижуючі препарати;
- інсулінотерапія.
Розрахунок добової калорійності проводиться індивідуально для кожного пацієнта в залежності від ідеальної маси тіла, від характеру навантажень (розумовий чи фізичний труд). Харчування повинно бути повноцінним і містити всі необхідні поживні речовини: білки, жири, вуглеводи, мінерали та вітаміни.
Препарати для лікування цукрового діабету 2-го типу може призначати тільки спеціаліст!
Інсулінотерапія призначається хворим з ЦД першого типу та значній частині людей з ЦД другого типу.
Препарати інсуліну відрізняються за своїм походженням, ступенем очищення, тривалістю дії та концентрацією. Людські інсуліни виробляються за допомогою сучасної генно-інженерної технології. Зараз вчені вивчають можливість введення інсуліну у вигляді інгаляцій.
Існує багато лікарських рослин, які за рахунок вітамінів, мікроелементів та біологічно активних речовин сприяють покращенню обміну речовин та зниженню рівня цукру в крові. Найчастіше рекомендують стручки квасолі, листя та перетинки волоського горіха, листи чорниці, суниці. Цибуля, часник, петрушка, топінамбур теж позитивно впливають на вуглеводний обмін. На початку розвитку ЦД 2-го типу дієта, фізичні навантаження та лікарські рослини можуть бути самостійним лікуванням.
Збалансоване харчування, фізичне навантаження, хороша медична порада, відмова від шкідливих звичок – ось основні моменти здорового способу життя. До речі, стиль життя, до якого входить дієтичне харчування і помірна фізична активність, може знизити ризик розвитку діабету 2-го типу на 60 відсотків.
Важдиво, щоб кожен із нас усвідомив, наскільки легше запобігти захворюванню, ніж жити з діабетом. Така можливість – реальна.
Володимир Михайлець, завідувач ендокринологічного відділення КП
"Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради"