25 квітня – Всесвітній день боротьби проти малярії
25 квітня – Всесвітній день боротьби проти малярії
Малярі́я – інфекційне захворювання, яке спричиняють найпростіші з роду плазмодіїв. Передається людині при укусах комарів роду Anopheles (так званих «малярійних комарів»).
Ситуація із захворюваністю на малярію в світі, зокрема й в Україні, залишається нестійкою. У 2020 році було зареєстровано 241мільйон випадків малярії, померло 627 тисяч осіб. Осередки малярії з високою ураженістю населення існують в Африці, Південно-Східній Азії, Південній Америці. В країнах Європи місцева малярія була ліквідована в 60 роках минулого сторіччя. Останнім часом через світову політичну та економічну кризу, військові конфлікти, розвиток міжнародного бізнесу й туризму відбулося активне розповсюдження малярії на вільні від неї території. Можлива її поява й в Україні.
Причиною розповсюдження цієї небезпечної інфекційної хвороби експерти називають зміну клімату. Це призвело до збільшення на території України кількості комарів та інших комах.
В Україні реєструються лише завізні випадки малярії. Щороку це близько пів сотні випадків. Майже десята частина цих хворих помирають. Усі зареєстровані випадки були завезені з ендемічних з малярії країн громадянами України, які подорожували, та іноземцями.
За даними ДЗ «Український центр з контролю та моніторингу захворюваності МОЗ України» в січні 2022року у Харкові виявили випадок завізної тропічної малярії в громадянина Конго, який прибув на навчання до ВНЗ. За 2022 рік в Україні зареєстровано усього 10 випадків малярії.
Україна, зокрема Київська область, належить до територій із можливим розвитком місцевих випадків малярії, адже населена комарами роду Анофелес (Anopheles), які є переносниками збудника малярії – малярійного плазмодія.
Джерелом інфекції є хвора на малярію людина або паразитоносій, у крові якого є зрілі статеві форми малярійних плазмодіїв. Основний шлях передачі – трансмісивний, проте зараження може відбутися гемотрансфузійним (при переливанні крові) та парентеральним шляхом передачі.
Збудник малярії потрапляє до людини від зараженого комара. Буває і навпаки: неінфікований комар кусає хвору людину і в нього потрапляє збудник захворювання. Потім комар через укус передає цього паразита іншій людині.
Профілактика малярії розпочинається з усвідомлення ризику інфікуватися під час перебування в ендемічному регіоні. Основним заходом неспецифічної профілактики малярії в ендемічному регіоні є запобігання укусам комарів: обробка приміщень інсектицидами, використання антимоскітних сіток на дверних та віконних рамах, просочування одягу та нанесення на шкіру репелентів – засобів, що відлякують комарів. Найбільш ефективним засобом профілактики малярії є хіміопрофілактика. Її суть полягає у застосуванні протималярійних препаратів за кілька тижнів до поїздки та впродовж всього часу перебування в ендемічному регіоні.
Захворювання часто починається із нездужання, слабкості, розбитості, головного болю, болю в м’язах, суглобах, попереку, сухості в роті, потім періодично підвищується температура тіла, з’являються блювота, розлади травлення (пронос), кашель, порушення з боку нервової та інших систем організму. Взимку малярія може маскуватися під пневмонію.
За тяжкого злоякісного перебігу хвороба може закінчитись летально.
Симптоми виникають зазвичай через 7 – 10 днів після зараження або повернення з ендемічної країни. Дуже важливо розпочати лікування максимально швидко! Обов’язково повідомте лікареві, що ви відвідували ендемічні з малярії країни. Для малярії характерна циклічна форма протікання. Напад загострення захворювання найчастіше триває від шести до десяти годин.
Симптоми малярії
• Різкий стрибок температури тіла до 40-41 градусів.
• Лихоманка з постійною зміною – то озноб, то жар.
• Головний біль.
• М'язовий біль.
• Слабкість.
• Нудота.
• Блювання.
• Втома.
• Жовтяниця шкіри.
Після того, як гостра фаза захворювання проходить, температура тіла знижується до нормальної або субфебрильної. В цей час, відбувається сильне потовиділення і настає глибокий сон, який триває від 2 до 5 годин.
Повторний напад настає через 48-72 години. За відсутності лікування малярійні пароксизми продовжуються 4-5 тижнів, кількість їх досягає 10-14. Ранні рецидиви виникають зазвичай через 6-8 тижнів після закінчення початкової гарячки і починаються з пароксизмів, що правильно чергуються, ознаки інтоксикації слабші, ніж на початку хвороби, тривалість нападів коротша. Типовим для рецидивів малярії є швидке збільшення печінки й особливо селезінки. Пізні рецидиви настають після латентного періоду за декілька місяців (6-14 місяців і навіть 3-4 роки від початку хвороби) і характеризуються доброякісним перебігом. Загальна тривалість триденної малярії від 1,5 до 4 років, іноді – рідко до 8 років.
Ускладнення
При тяжкому перебігу хвороби можливий розвиток ускладнень: малярійна кома, гемоглобінурійна гарячка, інфекційно-токсичний шок (алгідна форма), розрив селезінки, набряк головного мозку, набряк легень, геморагічний синдром, гостра недостатність нирок тощо.
Також не забувайте інформувати лікаря протягом наступного року після поїздки, адже є можливість пізніх рецидивів. Перш ніж приступати до лікування малярії, лікар обов'язково бере кров на аналіз, щоб виявити збудника захворювання.
Це захворювання лікується тільки в умовах стаціонару під постійним спостереження медичного персоналу.
У разі щонайменшого нездужання після повернення з ендемічної щодо малярії країни потрібно негайно звернутись в медичний заклад, адже своєчасна діагностика і лікування дозволять зберегти ваше здоров’я та життя.
Юлія Калантаєвська, лікар-інфекціоніст приймального відділення КП «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня»
