Архівісти області презентували виставку «Біль на віки. Пам’ятаємо. Не пробачимо»

У Державному архіві Полтавської області презентували документальну виставку «Біль на віки. Пам’ятаємо. Не пробачимо» до Дня пам’яті жертв політичних репресій. У заході взяли участь заступник начальника Полтавської обласної військової адміністрації Антон Чубенко, старшокласники загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 38 м. Полтави та державні службовці.

«Розкриття цієї тематики – це насправді ціла епоха, яка назавжди закарбувалася в нашій історії і яку ми не маємо морального права забути. Жертви політичних репресій – це тисячі людей, розстріляні комуністичним режимом, кинуті у в’язниці й табори, на заслання чи примусове психіатричне лікування. Кількість таких мучеників і досі підрахувати неможливо, – зауважив Антон Чубенко. – Сьогодні агресор використовує ті ж самі антилюдські методи і практики. Країна-загарбниця удосконалює, систематизує репресивну політику, жертвами якої уже стали тисячі мирних жителів. Архівісти, історики, краєзнавці проводять сьогодні вагому роботу з розкриття даної тематика. Щоб якомога більше людей дізналися правду про Україну та її народ».
На основі документальних джерел учасники заходу змогли пересвідчитись, що упродовж свого існування комуністичний тоталітарний режим вчиняв репресій, вбивства, депортації, геноцид проти народів, які входили до складу найбільшої за масштабами злочинної держави – радянського союзу.
Документи із архівних фондів свідчать, що більшовики одразу після жовтневого перевороту 1917 року узяли курс на політичний терор, більш відомий як «червоний терор». Для виконання масштабних репресивних заходів у різні часи існування радянської влади й були створені ВУЧК-ДПУ-УНКВС-КДБ, які постійно «удосконалювали» свою роботу.
Документи зі звинувачувальних карних справ, матеріали періодичних видань, ілюстративні матеріали свідчать, що маховик репресій торкнувся фактично усіх верств населення, а репресії і терор стали головною зброєю москви на шляху ліквідації своїх політичних опонентів.
Серед репресованих осіб були родичі Симона Петлюри, письменники О. І. Ковінька, П. Й. Капельгородський, політичний і громадський діяч В. О. Щепотьєв, мистецтвознавець Я. О. Риженко.
Крім того, радянська влада усіляко намагалася приховати сліди своїх злочинів – місця поховань робила «режимними об’єктами» КДБ, розрівнювала бульдозерами, забороняла доступ до відповідних архівів.
Серед найбільших злочинів системи – депортація цілих народів. У ці дні 80 років тому депортували кримськотатарський народ із території Кримського півострова.
Учасники заходу вшанували пам’ять жертв політичних репресій, а також полеглих за незалежність України захисників і захисниць у наш час.