Статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

Дата: 02.10.2024 10:36

Кількість переглядів: 68

Статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

Статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів надається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2017 № 268 із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 301 від 11.04.2018.

Постанова чинна та застосовується органами опіки та піклування у всіх регіонах України, окрім території Криму та тимчасово непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей. Головною метою цієї Постанови є фіксування відповідними органами факту, що дитина постраждала саме від воєнних дій та збройного конфлікту. На жаль, станом на сьогодні, на законодавчому рівні ще відсутній механізм, який буде передбачати низку соціальних заходів та пільг для цієї категорії дітей.

1. Хто має право на отримання статусу дитини, яка постраждала від воєнних дій та збройних конфліктів?

Відповідно до п. 3 Постанови, право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка під час здійснення антитерористичної операції не досягла 18 років (повноліття), які внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів отримали:

• поранення;
• контузію;
• каліцтво;

або зазнали:

• фізичного;
• сексуального;
• психологічного насильства;
• були викрадені або незаконно вивезені за межі України;
• залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
• незаконно утримувалися, у тому числі в полоні.

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

1) фізичне насильство, якого зазнала дитина внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, – отримання дитиною у період її перебування в зоні воєнних дій та збройних конфліктів тілесних ушкоджень різного ступеня, які завдали їй фізичного болю, спричинили розлад її здоров’я;

2) сексуальне насильство, якого зазнала дитина внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, – перенесені дитиною дії сексуального характеру у період її перебування в зоні воєнних дій та збройних конфліктів, зокрема: демонстрування статевих органів; статевий акт у присутності дитини; статеві зносини чи розпусні дії з дитиною, задоволення статевої пристрасті з дитиною; втягнення дитини в зайняття проституцією або примушування її до зайняття проституцією; примушування до участі у виготовленні зображень, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, інших предметів порнографічного характеру, а також інші правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканності дитини;

3) психологічне насильство, якого зазнала дитина внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, – моральні та психологічні страждання (травми) дитини, що не потребують доведення, і які вона перенесла внаслідок її проживання/перебування в умовах воєнних дій, збройних конфліктів, тимчасової окупації, її внутрішнього переміщення, залишення свого місця проживання/перебування у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, а також загибелі (зникнення безвісти), потрапляння у полон, смерті внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих у населеному пункті, віднесеному до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275, і в яких органи державної влади виконують свої повноваження у повному обсязі (далі – населений пункт, на території якого здійснювалася антитерористична операція), її батьків або одного з них – із числа цивільних осіб, а також її батьків або одного з них – з числа осіб, визначених пунктом 2 Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015     № 740.

• Чи можуть бути враховані як наслідки воєнних дій та збройних конфліктів одночасно кілька з перелічених обставин або всі?

Можуть. Під час надання дитині статусу заявник вказує обставину, яка мала найбільш негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини.

• Які документи потрібно надавати для отримання статусу та куди?

Перелік документів встановлено п.6 Постанови. Відповідно до нього, заявник подає до Служби у справах дітей заяву про надання статусу, згоду на обробку персональних даних відповідно до ЗУ «Про захист персональних даних» і засвідчені в установленому порядку копії таких документів:

• свідоцтво про народження дитини або інший документ, що посвідчує особу дитини;
• документ, що посвідчує особу заявника;
• документ, що підтверджує повноваження законного представника дитини (якщо дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі – документи, що підтверджують факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником; або повноваження представника органу опіки та піклування;
• довідку про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи або документ, що підтверджує проживання/перебування дитини в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція («Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», затверджений розпорядженням КМУ від 02.12.2015 № 1275).

За обставин, передбачених пп.1 п.3 Постанови, також подаються виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров’я та науково-дослідних установах, визначених МОЗ, із зазначенням діагнозу згідно з Міжнародною класифікацією хвороб та споріднених проблем здоров’я десятого перегляду, отриманих у період здійснення антитерористичної операції. перегляду, отриманих у період здійснення антитерористичної операції.

За обставин, передбачених пп.2-5 п.3 Постанови, також подаються копії:

• заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої, зареєстрованої в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах;
• витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження (незалежно від результатів досудового розслідування) за зазначеною заявою про вчинення злочину щодо дитини в зоні воєнних дій та збройних конфліктів;
• висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за обставин, передбачених у пп.2 п.3 Постанови).

За обставин, передбачених пп.6 п.3 даної Постанови, також подаються:

• висновок оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
• копія посвідчення з написом «Посвідчення члена сім’ї загиблого» (якщо дитина отримала статус відповідно до Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», деяким категоріям осіб, затвердженого постановою КМУ від 23.09.2015 № 740);
• копія свідоцтва про смерть та копія документа, що підтверджує загибель особи в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція, або копія документа, що підтверджує смерть особи внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих у зазначеному населеному пункті у період здійснення антитерористичної операції, у разі загибелі батьків дитини або одного з них – із числа цивільних осіб.

• Що робити, якщо відомості про реєстрацію місця проживання/перебування дитини відсутні?

Підтвердженням можуть бути дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, документи про право власності батьків або дитини на рухоме чи нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту або атестат про повну загальну середню освіту, документ про професійно-технічну освіту, або табель успішності чи учнівський квиток, або медичні документи.

• Чи має право дитина сама звернутися за отриманням статусу?

Має право у разі, якщо дитині виповнилося 14 років.

• Хто має право звертатися в інтересах дитини?

Право мають законні представники дитини (відповідно до ст. 39 ЦПК України, законними представниками дітей є батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом) або у разі, коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють, її родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування. Вони подають до служби у справах дітей заяву про надання статусу і копії документів засвідчені в установленому порядку.

« повернутися