Полтавщина стала першою областю, яку відвідав міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький

Наша область стала першою, яку з робочим візитом відвідав міністром культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький.

«Разом із міністерством та командою ОВА взяли участь у роботі виїзного засідання Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, яке організували у Полтаві. У фокусі – процес деколонізації та захист прав дітей, – розповів начальник Полтавської ОВА Філіп Пронін. – Детально по кожному напряму. По-перше, Полтавщина подала до міністерства документацію для зняття з обліку 134 пам'яток культурної спадщини. Щодо деколонізації топонімів в області: нові назви отримали вулиці та провулки, а також мікрорайон у місті. Загалом 361 топонім у 50 громадах. По-друге, обговорили стан реалізації права дітей на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. За шість років у нашій області його надали 3610 дітям. Більшій частині з них – понад 1700 – саме цього року. Родини, які виховують таких дітей, забезпечуємо відповідними соціальними послугами».

До конструктивного обговорення долучилися народні депутати, представники Українського інституту національної пам'яті, Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, а також історики, архітектори та громадські активісти.

Голова Комітету Микита Потураєв зауважив, що законодавство щодо засудження та заборони пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії підтримала конституційна більшість, закон має загальнонаціональний інтерес, тому повинен виконуватися.  

«У Комітеті в нас в цьому питанні немає політичних розбіжностей. Деколонізація, деімперіалізація мають тривати далі та отримати те завершення, на яке заслуговує український народ», – зазначив Микита Потураєв.

Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький у своїй доповіді підкреслив, що вторгнення військ рф актуалізувало суспільний запит на деколонізацію українського простору, а Закон про заборону пропаганди російської імперської політики став правовою основою для очищення публічного простору від символів імперського минулого.

«Деколонізація в Україні – це процес очищення від колишніх маркерів окупації. Адже поки вони присутні у публічному просторі, то так чи інакше впливають на життя суспільства, зокрема на його колективну пам’ять. При цьому, деколонізація, це не лише про очищення від тоталітарних та імперських символів, але й про те, як ми особисто любимо та шануємо свою сім’ю, мову, культуру», – сказав він.

Водночас міністр закликав місцеву владу діяти виважено щодо пам’яток, відповідно до процедур та визначених норм законодавства: «Нищити не потрібно, важливо музеєфікувати. Настав час їх переміщення із публічного простору в музейний».

Представники УІНП наголосили, що Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» виконується.

«Цей процес триває і не припиняється, – зауважив заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак. – Опрацьовуємо дані з регіонів України. Станом на зараз в Україні (без урахування шести областей)  перейменували понад 21 тисячу об’єктів топонімії, усунули з публічного простору понад 900 пам’яятників. Вищезгаданий закон – це не лише про усунення пам’ятників чи перейменування вулиць. Насправді нашою метою є позбавлення москво-центричності у наших оцінках минулого, і сучасного і майбутнього. І ці зміни є».

Змістовна комунікація й системний підхід – шлях до прийняття зважених рішень.