Питання захисту персональних даних: що потрібно знати

Питання захисту персональних даних є надзвичайно актуальним в умовах війни та кібервійни, активного використання штучного інтелекту в обробці даних. Так, отримуючи публічні послуги, завантажуючи мобільні додатки, користуючись соціальними мережами (вказане значно полегшує наше життя, спрощує здійснення покупок тощо), ми надаємо персональні дані - певну кількість інформації про себе.

Основним законодавчим актом, який унормовує процедури захисту персональних даних є Закон України „Про захист персональних данихˮ (далі – Закон), відповідно до якого персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Персональні дані, згідно зі статтею 5 Закону, можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження (стаття 11 Закону України „Про інформаціюˮ).

Разом з тим, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 20.01.2012 №2-рп/2012 надав офіційне тлумачення частин першої, другої статті 32 Конституції України відповідно до якого інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) — це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім’ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про фізичну особу та членів її сім’ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Володільці, розпорядники персональних даних та треті особи відповідно до частини першої статті 24 Закону, зобов’язані забезпечити захист цих даних від випадкових втрати або знищення, від незаконної обробки, у т. ч. незаконного знищення чи доступу до них.

Контроль за додержанням законодавства у про захист персональних даних у межах повноважень, передбачених законом, здійснюють Уповноважений Верховної̈ Ради України з прав людини та суди.

Порушення законодавства про захист персональних даних тягне за собою як адміністративну, так і кримінальну відповідальність, яка передбачена:

Кодексом України про адміністративні правопорушення (статтею 188³⁹ „Порушення законодавства у сфері захисту персональних данихˮ);

Кримінальним кодексом України (статтями 182 „Порушення недоторканності приватного життяˮ та 359 „Незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформаціїˮ).