Обов’язки роботодавця щодо організації праці та запобігання мобінгу

В українському трудовому законодавстві визначено низку вимог до роботодавця щодо організації трудового процесу, дотримання прав працівників і, зокрема, запобігання мобінгу. У 2022 році до Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) були внесені зміни, які чітко регламентують, що таке мобінг, як його виявляти та що не вважається його проявом.

Згідно зі ст. 141 КЗпП України на роботодавця покладається обов’язок:

• правильно організовувати працю працівників;
• створювати умови для зростання продуктивності;
• забезпечувати трудову та виробничу дисципліну;
• додержуватися законодавства про працю та правил охорони праці;
• здійснювати заходи для запобігання мобінгу (цькуванню);
• уважно ставитися до потреб працівників;
• покращувати умови праці та побуту.

Додатково ч. 2 ст. 158 КЗпП України зобов’язує роботодавця вживати заходів щодо захисту психічного і фізичного здоров’я працівників та проводити інформаційні, організаційні заходи проти мобінгу.

Згідно зі ст. 2² КЗпП України, мобінг (цькування) – це систематичні тривалі умисні дії або бездіяльність, що мають за мету приниження честі, гідності або ділової репутації працівника. Прояви мобінгу можуть бути:

Психологічні:

• створення ворожої атмосфери;
• негативне виділення з колективу;
• словесні образи або приниження.

Економічні:

• необґрунтоване позбавлення премій;
• нерівність в оплаті за однакову працю;
• перешкоджання кар’єрному росту;
• нерівномірне навантаження при рівній кваліфікації.

Закон чітко визначає, що не вважаються мобінгом:

• законні вимоги до виконання посадових обов’язків;
• зміна робочого місця, оплати праці або посади в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором;
• дисциплінарні стягнення (догани, штрафи тощо) за порушення трудової дисципліни;
• відмова у відпустці без поважних підстав або поза графіком.

Важливо! Вимоги роботодавця в межах законодавства, колективного чи трудового договору, не є цькуванням (ч. 3 ст. 2² КЗпП України).

Постраждалі від мобінгу працівники мають два шляхи для захисту своїх прав:

1. Скарга до Держпраці України
2. Звернення до суду

Відповідальність за мобінг: штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи до 40 годин (стаття 173⁵ КУпАП).

Отже, Роботодавець зобов’язаний не лише дотримуватись норм трудового законодавства, а й активно протидіяти будь-яким проявам мобінгу на робочому місці. Для цього необхідно впроваджувати ефективні профілактичні заходи, забезпечувати справедливу оцінку праці та створювати здорову корпоративну культуру.