Сьогодні Білицька громада провела в останню дорогу Захисника Коробейника Ігоря Сергійовича.
Сьогодні Білицька громада провела в останню дорогу Захисника Коробейника Ігоря Сергійовича.
Коробейник Ігор Сергійович народився 11 листопада 1992 року в селі Мала Рибиця Сумської області.
Навчався, працював, творив свою дорослу долю власними руками. Він знав ціну праці й був відповідальним.
У селі Воскобойники Шишацького району, проживав із сім’єю. Від першого шлюбу є троє дітей.
У 2023 році доля привела його на роботу до Білицького цукрового заводу. Саме там він зустрів Вікторію, жінку, з якою почав творити нову сторінку власного життя.
25 червня 2025 року Ігор, призваний першим центром рекрутингу Сухопутних військ ЗСУ, став на захист України.
8 листопада 2025 року, під час артилерійського обстрілу у Бахмутському районі, Ігор загинув, захищаючи рідні землі. Сміливо, чесно, до кінця… Він був стрільцем-снайпером механізованого батальйону, одним із тих, хто дивиться в очі небезпеці щодня.
У нього залишилася дружина Вікторія, батько Сергій, сестра Олена, діти.
Сьогодні відбувся день прощання із Коробейником Ігорем Сергійовичем. Цей день завжди важкий. Він стишує голоси, робить повітря важчим і нагадує всім нам, якою ціною тримається Українська земля.
Прощальна молитва пролунала в Українській греко-католицькій церкві Святого Пророка Іллі в селищі Білики.
Поховали загиблого з усіма військовими почестями на Алеї Героїв місцевого кладовища.
Разом із родиною, побратимами та друзями, схилили голови, представники влади, селищний голова Микола Скрильник й усі, хто прийшов провести Ігоря. Люди дякували йому мовчки й словами, стоячи на коліні, кожен по-своєму, але з болем у серці.
Від імені Президента України, Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, начальник відділення цивільно військового співробітництва старший лейтенант Безима Руслан, передав Державний Прапор України дружині загиблого Героя, як символ держави, якій вірно й до кінця служив.
Корабейник Ігор Сергійович залишився спочивати з миром на Білицькій землі. Тут, де працював.Тут, де кохав.
Білицька селищна рада, виконавчий комітет і вся громада висловлюють щирі співчуття рідним.
Вічна пам’ять Герою.
Дякуємо за життя, віддане Україні.
Герої не вмирають.
