Сьогодні жителі Білицької СТГ віддали останню земну шану Герою — Віктору Васильовичу Гаченку.
Сьогодні жителі Білицької СТГ віддали останню земну шану Герою — Віктору Васильовичу Гаченку.
Народився 6 вересня 1972 року в місті Кобеляки. Навчався у Білицькій школі, здобув фах у Кобеляцькому ПТУ-43, пройшов військову службу. Понад 30 років чесної праці вантажником на цукровому заводі в Біликах. Тихий, скромний, надійний колега, добрий сусід, люблячий батько й чоловік.
21 березня 2023 року він знову одягнув військову форму. Не вагаючись. Не ховаючись за спинами інших.
Сержант Гаченко Вікттор Васильович, стрілець-санітар 2 механізованого батальйону військової частини А 4***, учасник бойових дій, загинув 21 вересня 2024 року, виконуючи бойове завдання на Луганщині, під час евакуації поранених, внаслідок обстрілу СПГ противником.
Тривалий час Віктор Васильович вважався безвісти зниклим… І ця невідомість була окремим болем для родини. Надія до останнього не залишала. Але сьогодні — гірка правда, яка розриває серце.
Гаченка Віктора Васильовича поховали на Алеї Героїв Білицького кладовища. Пролунав трикратний салютний залп…
Під звуки Державного Гімну офіцер відділення ЦВС III відділу Полтавського РТЦК та СП, лейтенант Голтвянський Радомир передав Державний Прапор України дружині загиблого, як символ держави, якій її чоловік залишився вірним до останнього подиху.
Слова співчуття не можуть вмістити весь біль.
Білицька селищна рада, виконавчий комітет, уся громада щиро співчувають дружині Наталії Іванівні, донькам Владиславі та Лілії, сестрам Тетяні й Людмилі, рідним, друзям, побратимам.
Віктор Васильович не шукав слави.
Він просто робив те, що вважав правильним. Працював. Любив. Захищав. Рятував.
І сьогодні його ім’я навіки вписане в історію нашої громади.
Світла пам’ять Герою!
Вічна шана і вдячність!
Герої не вмирають. 
