Білицька громада з болем у серці провела в останню путь свого земляка, Захисника України Гмизу Євгенія Костянтиновича.
Білицька громада з болем у серці провела в останню путь свого земляка, Захисника України Гмизу Євгенія Костянтиновича.
Євгеній народився 5 червня 1994 року. Навчався у Білицькій загальноосвітній школі, згодом здобув професію у Кобеляцькому ПТУ-43. Після навчання працював вантажником у селі Супрунівка, пізніше — на «Новій пошті» у селищі Білики. Його знали як щиру, працьовиту і скромну людину, надійного товариша і люблячого сина.
12 вересня 2025 року Євгеній став на захист України.
Солдат, оператор безпілотних літальних апаратів військової частини А ***, він залишився вірним Військовій присязі та Українському народу до останнього подиху.
14 лютого 2026 року, під час виконання бойового завдання в Донецькій області, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок, Євгеній загинув у бою за свободу і незалежність України.
На Алеї Героїв Білицького кладовища громада схилила голови у глибокій скорботі, віддаючи шану воїну.
У тиші прощання прозвучали почесні залпи — як знак вдячності та честі українському воїну.
Під звуки Державного Гімну України старший лейтенант начальник відділення цивільно військового співробітництва Руслан Безима, передав Державний Прапор України матері загиблого, як символ держави, якій її син залишився вірним до кінця.
У скорботі залишилися мати Вікторія, сестра Надія, рідні, близькі та друзі.
Білицька селищна рада, виконавчий комітет та вся громада висловлюють щирі співчуття родині загиблого Захисника, його рідним, друзям та побратимам. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у глибокій шані.
Світла пам’ять і вічна вдячність Герою.
Герої не вмирають. 
