Сьогодні, схиливши голови у глибокій скорботі, Білицька громада попрощалася із Героєм Суботою Олександром Петровичем.
Сьогодні, схиливши голови у глибокій скорботі, Білицька громада попрощалася із Героєм Суботою Олександром Петровичем.
Олександр Петрович народився 1 квітня 1988 року в селі Зоряне, нині Синельниківського району Дніпропетровської області. У 2005 році закінчив Зорянську загальноосвітню школу, після чого навчався у Дніпропетровському ПТУ №17, де здобув професію оператора верстатів із програмним керуванням.
Після проходження військової служби працював у радгоспі ім. Петровського, а згодом — в агрофірмі ім. Петровського трактористом. Його знали як працьовиту, відповідальну та щиру людину, яка сумлінно працювала та дбала про свою родину.
Разом із дружиною Іриною Олександр виховував двох дітей. До початку повномасштабного вторгнення родина проживала у селі Маліївське. Згодом, унаслідок примусової евакуації, дружина з дітьми переїхала до села Кустолові Кущі.
У серпні 2024 року Олександр Петрович був призваний на військову службу. Захищаючи Україну, він став учасником бойових дій та гідно виконував свій військовий обов’язок.
12 травня 2026 року сержант Субота Олександр Петрович, водій-електрик відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів загинув на Сумщині під час виконання бойового завдання. До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі, проявляючи мужність, стійкість та безмежну відданість Україні.
Сьогодні Білицька громада провела Героя в останню путь. У тиші прощання пролунали почесні залпи як остання військова шана українському воїну. Під звуки Державного Гімну України старший лейтенант, начальник відділення цивільно-військового співробітництва Руслан Безима передав Державний Прапор України дружині загиблого Захисника як символ держави, якій Олександр залишився вірним до кінця.
Воїна навіки поховали на Алеї Героїв у селищі Білики.
Білицька селищна рада, виконавчий комітет та вся громада висловлюють щирі співчуття матері Світлані, дружині Ірині, доньці Марині, сину Владиславу, сестрі Ользі, рідним, близьким, побратимам і друзям Героя.
Герої не вмирають — вони назавжди залишаються у наших серцях.
Вічна пам’ять і слава українським воїнам, які боронять Україну та кожного з нас. 🇺🇦
